22 липня 1977 року за наказом міністерства культури України було створено відділ художньої вишивки , точніше відновлено. Про його існування згадується ще з 1886 року, коли вже була артистична промислова школа.  Відділ художньої вишивки належить до числа найстаріших теперішнього коледжу. Тут відроджено традиційну українську вишивку та створено на цій основі моделювання сучасних виробів.
Поступово перед відділом з’явилися нові проблеми, нові завдання, оскільки мистецький заклад повинен готувати не майстрів народних промислів, а художників-професіоналів. Копіювати та переосмислювати орнамент народного мистецтва стало недостатньо. Звідси – пошуки нових форм, засобів вираження мистецької думки. Окрім цілком традиційних технік, застосовували й менш характерні для української вишивки, такі як аплікація, машинна вишивка, рельєфні та об’ємні форми, власні композиції. Великий внесок при створені навчальної програми зробили викладачі відділу Ірина Базилевич, Мирослава Шеремета та Софія Янко.  Педагоги відділу працюють у двох напрямках трансформації народного костюму в сучасний одяг різноманітного призначення. Перший традиційний, створюються моделі близькі до етнографічного зразка, з використанням народного крою, способу оздоблення, народної колірної гами. Це, в основному одяг для сцени, ритуальних дійств, святкових одягових ансамблів.